Для того, аби допомогти аплікантам зорієнтуватися в темах конкурсу, організатори зібрали соціологічні дослідження, які стали підґрунтям для формування тематичних блоків, та провели інтерв'ю з експертами кожної сфери.

Всі відео доступні для перегляду тут, а також на YouTube-каналі PITCH UA.
Записи заходу-відкриття
Таймкоди з посиланнями на відповідні секції заходу – в описах відео на YouTube
(Українською) Відкриття PITСH UA 3 – конкурсу соціально вагомого контенту про єдину та різноманітну Україну
(English) PITCH UA 3 opening event – contest of socially meaningful content about unified and diverse Ukraine
Записи майстер-класу «Як покращити пітч вашого проєкту»
(Українською) Як покращити пітч вашого проєкту» – майстер-клас Адама Сігела та Джоша Вайнстока
(English) "Perfecting Your Pitch" master class by Adam Sigel and Josh Weinstock
Відео-інтерв'ю
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну (Децентралізація)

Юлія Єсмуханова, заступниця директора програми USAID DOBRE
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну (Земельна реформа)

Сергій Кубах, експерт з питань управління земельними ресурсами Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (ARDS)
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну (Цифрова трансформація)

Валерія Іонан, заступниця Міністра цифрової трансформації України
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну (Здоров'я)

Анна Суходольська, керівниця комунікаційних програм, UNICEF
Тема 2. Об'єднуючи Україну: єдність у різноманітності (Громадянське суспільство)

Айдер Халілов, старший програмний менеджер програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID)
Тема 2. Об'єднуючи Україну: єдність у різноманітності

Ірина Ніколенко, IREX, Unity / Мріємо та Діємо
Тема 3. Медіа мають значення

Марина Дорош, програмна менеджерка проєкту Learn to Discern, IREX
Тема 3. Медіа мають значення

Наталія Лігачова, шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор медіа»
Тема 4. Російськомовний контент: з'єднати роз'єднане

Юлія Островська, керівниця телеканалу «Дом»
Тема 3. Медіа мають значення

Пітер Померанцев, медіаексперт, журналіст, телевізійний продюсер та письменник (Велика Британія)
Дослідження
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну

Звіт «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати п'ятої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження»
Коротка інформація:

У 2020 вп'яте поспіль отримано докладні заміри оцінок та поглядів суспільства: більшість населення – 59% вважають потрібними реформу місцевого самоврядування та децентралізацію. Оптимістична налаштованість українців до позитиву від реформи зберігається. Цей тренд великою мірою підживлює поінформованість громадян. Так, понад 80% добре поінформованих респондентів підтримують децентралізацію, вважають її потрібною для України. Показово, що цієї думки дотримуються респонденти різних вікових груп. Серед тих, кому 18-29 років,таких майже 60%, 30-49 – навіть вище (62%). Стримано-оптимістичними назвали соціологи оцінки громадян щодо зміни ситуації в Україні загалом внаслідок реформи децентралізації: 37% очікують кращого, а 36% дотримуються думки, що нічого не зміниться.

Основні результати:

ПОІНФОРМОВАНІСТЬ І СТАВЛЕННЯ ДО РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

Більшість населення (59%) продовжує вважати потрібною реформу місцевого самоврядування та децентралізацію (у 2018 році було 58%), але з них лише 25.5% вважають її безумовно потрібною. Разом з цим, 24% вважають реформу непотрібною (у 2018 році – 24.4%). Найбільше реформу підтримують на Заході – 70% проти 55-59% в інших регіонах країни. Водночас, доцільно звернути увагу, що на Сході підтримка реформи зросла з 47% до 59% (в інших регіонах ситуація істотно не змінилася). Серед тих, хто добре обізнаний про реформу, 81% вважають, що Україні потрібна реформа децентралізації і лише 13% – що не потрібна. Серед тих, хто лише дещо обізнаний – співвідношення вже 61.5% до 17%. А серед тих, хто зовсім не знає про реформу, 40.5% не мають думки щодо того, чи потрібна вона взагалі, підтримують проведення реформи – 39%, не підтримують – 20.5%. Хоча рівень поінформованості лишається на високому рівні, але порівняно з 2018 роком він став дещо нижчим: 74% проти 80% раніше. Тенденція до зниження простежується на Заході, в Центрі і Півдні (особливо в останніх двох регіонах: в Центрі показник знизився з 82% до 72%, на Півдні – з 83.6% до 69%). Натомість на Сході показник зріс з 72.5% до 84%. 46.5% респондентів, які принаймні щось знають про реформу, вважають, що вона відбувається повільно / занадто повільно (у 2017 році так вважали 53%). Лише 25.5% говорять про нормальні темпи реформи місцевого самоврядування і децентралізації влади в Україні (проти 21% у 2018 році). І лише 7% дотримуються думки, що реформа відбувається швидко або навіть занадто швидко.

ОЦІНКА ЗМІН У СВОЇХ ГРОМАДАХ І ОЧІКУВАННЯ ВІД РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

Якщо у 2015 році лише 19% відзначали певні зміни на краще у своєму населеному пункті в результаті збільшення місцевих бюджетів, то у 2016 році частка таких людей зросла майже в 2.5 рази – до 46%. Водночас, до 2018 року ця частка трохи знизилася до 39.5%, а до 2020 року – до 35.5%. Ще 24% змін не помітили, але чули про них. Тобто загалом станом на кінець 2020 року 59.5% українців або відчули покращення, або очікують на нього (у 2018 році показник становив 61.5%).

Тенденція до зниження частки тих, хто бачить зміни, які вже відбувалися, простежується в Центрі, на Півдні і Сході (хоча якщо говорити про сумарну частку тих, хто помітив змін чи знає, що вони заплановані, то на Сході і в Центрі показник не змінився порівняно з 2018 роком, але знизився з 68.5% до 54% на Півдні). Натомість на Заході з 62% до 68% зросла частка тих, хто уже бачить зміни. Серед населення простежуються скоріше стримані / стримано оптимістичні оцінки зміни ситуації в Україні в цілому внаслідок реформи децентралізації: 37% очікують, що реформа сприятиме покращенню ситуації, 10% – погіршенню, а 36% дотримуються думки, що нічого не зміниться (у 2018 році на покращення очікували 37%, на погіршення – 10%, вважали, що нічого не зміниться – 40.5%). Населення України має суперечливі думки щодо можливих наслідків надання органам місцевого самоврядування додаткових повноважень: з одного боку, 29.5% очікують прискорення розвитку громади, 15% – на прискорення розвитку країни, 6-7% – на зниження корупції в громаді і країні. З іншого боку, 23% вважають, що реформа сприятиме зростанню корупції в громаді, 16% – формуванню непідконтрольної місцевої влади, 10% – зростанню корупції в країні. У цілому, один з позитивних наслідків очікують 42%, а один з негативних – 35% населення. У 2018 році відповідні показники були 49% і 37%.

Зараз найбільш очікуваними результатами від реформи є зменшення корупції: 58% зараховують цей наслідок до топ-3 своїх очікувань, а 39% називають це «очікуваним наслідком №1» для них. На умовно другому місці – поліпшення якості і доступності послуги (до топ-3 зараховують 52% респондентів, №1 – 19%). Інші очікування називалися рідше респондентами.

На запитання про те, як змінилась якість послуг у громаді в окремих сферах, 49.6% українців бачать покращення від реформи децентралізації у сфері ремонту та утримання доріг (бачать погіршення – 15%), 40.5% – у сфері благоустрою (проти 12%). Також позитивний баланс оцінок простежується у випадку вивезення сміття (27% бачать покращення проти 11%, які бачать погіршення). У випадку інших послуг, по-перше, не більше 15% бачать покращення ситуації; по-друге, частка тих, хто бачить погіршення або така ж, або перевищує позитивні оцінки (тобто баланс оцінок або близький до 0, або від'ємний). Разом з цим, найбільш критично сприймаються зміни у сфері охорони здоров'я: 37% бачать погіршення ситуації (проти 13%, які бачать покращення). Половина українців (49%) вважають, що за останній рік у їхній громаді якість послуг не змінилася (у 2018 році 54% дали аналогічну відповідь). Разом з цим, 31% респондентів відзначають покращення якості надання послуг (у 2018 році – 30%). Помітно менше респондентів (12%) говорять по погіршення якості (у 2018 році – 9%). На Заході, в Центрі і на Півдні ситуація приблизно стабільна, а на Сході доцільно відзначити зростання з 21% до 33% частки тих, хто говорить про покращення якості послуг.

На думку українців в першу чергу реформатори мають враховувати думку експертів та вчених (60% і 20%), думку громадськості через депутатів місцевих рад (59% вважають, що їхню думку мають враховувати, а 36% вважають їхню думку найбільш важливою), думку громадськості через лідерів громадських рухів (відповідно, 52% і 17%).

Завантажити
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну

Звіт «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати третьої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження серед жителів ОТГ»
Коротка інформація:

Дослідження проводилося серед жителів громад, які пройшли процес об'єднання в 2015-2018 роках, і розставляє акценти настроїв та очікувань значної частини громадян, які вже живуть у реформованих спільнотах.

Основні результати:

Більшість населення громад (58.5%) вважає потрібною реформу місцевого самоврядування та децентралізацію, і з них 28% вважають її безумовно потрібною. Вважають її непотрібною – 21%. o Підтримка реформи пов'язана з обізнаністю про неї: якщо серед добре обізнаних жителів громад 77% її підтримують, то серед тих, хто вже лише «дещо знає», рівень підтримки складає 60%. А серед тих, хто нічого про це не чув – лише 34%.

Третина жителів об'єднаних громад (31%) помітили позитивні зміни на краще у своїх населених пунктах. Ще 25% змін ще не помітили, але чули про них. Тобто загалом 56% жителів ОТГ або відчули покращення, або очікують на нього. Серед жителів ОТГ, створених в 2015-2016 роках, простежується загальний тренд до зниження частки тих, хто бачить позитивні зміни. Почасти це компенсується ростом частки тих, хто зміни не бачить, але чув про них.

Найбільш очікуваним результатом від реформи є зменшення корупції (48% хотіли б відчути такий наслідок, а 28% називають це «очікуваним наслідком №1» для них) і поліпшення якості і доступності послуг (відповідно, 45% і 16%) (хоча порівняно з населенням України в цілому менш вираженим є бажання зменшення корупції). В топ-3 очікування також входить покращення добробуту міст, сіл і селищ України. Загалом, 44% жителів ОТГ бачать покращення від реформи децентралізації у сфері ремонту та утримання доріг (бачать погіршення – 20%), 35% – у сфері благоустрою (проти 13%). Також позитивний баланс оцінок простежується у випадку вивезення сміття (32% бачать покращення проти 10%, які бачать погіршення). По 17-20% бачать покращення ситуації у таких сферах, як спорт, культура, дошкільна освіта, надання адміністративних послуг, середня освіта (проти 12-17%, які бачать погіршення; баланс оцінок або близький до 0, або трохи вище 0).

Разом з цим, найбільш критично сприймаються зміни у сфері охорони здоров'я: 32.5% бачать погіршення ситуації (проти 16%, які бачать покращення). Також 24% бачать погіршення у сфері надання субсидій (проти 11%).

Чверть жителів громад (27.5%) говорять, що за останній рік якість надання послуг покращилася.

Кожен третій жителів ОТГ (32%) вважає, що з моменту входження до об'єднаної громади, у їхньому населеному пункті послуги покращилися. Помітно менше респондентів (12%) говорять про погіршення послуг.

За новими районами насамперед жителі ОТГ хочуть бачити повноваження із стаціонарного лікування (60%) і громадського транспорту для сполучення між ОТГ (53%). По 16-19% пропонують, щоб на районному рівні вирішувалися питання утилізації сміття, повної середньої освіти, охорони довкілля і будинки для літніх людей.

Основним джерелом інформації про актуальні новини для переважної більшості населення ОТГ (68%) є телебачення. Ще 36% отримують інформацію з новинних Інтернет-сайтів, а 32% – з соціальних мереж (загалом, з одного з цих діджитал-каналів отримують інформацію 53% жителів ОТГ).

Завантажити
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну

"Громадська думка населення щодо реформи децентралізації та її результатів"
Коротка інформація:

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв'ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення.

Основні результати:

47% респондентів вважають, що після впровадження на державному рівні реформи децентралізації в 2015 році і збільшення внаслідок цього доходів місцевих бюджетів на сьогодні не відбулося жодних змін від використання таких коштів, 27% відчули певні зміни на краще, а 12% переконані, що зміни відбулися, але лише на гірше. 14% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Більше за інших результати реформи відчули громадяни центральних регіонів (31%), а респонденти із Східної України частіше ніж інші відповідали, що таких змін не побачили (54,7%). Якщо порівняти дані 2020 року з результатами минулих опитувань, то можна побачити, що у період з 2016 по 2018 роки було більше громадян, переконаних у незмінності ситуації (61–67%), і менше тих, хто відчув позитивні зміни (16–18%).

Українці, що відчули зміни на краще, найбільше згадували про якість доріг (61%), благоустрій та санітарний стан біля будинків (27%), поліпшення умов для проведення дозвілля (23%), роботу міського транспорту (23%) та роботу житлово-комунального господарства (17%).

Найбільше респонденти нарікали на медичне обслуговування (69%), а також на такі проблеми, як якість доріг (29%), турбота про соціально вразливі групи населення (28,5%), боротьба з корупцією в органах міської влади (28%).

Більшою мірою громадяни впевнені у тому, що внаслідок реформи децентралізації місцева влада опинилася в руках високопоставлених осіб – 30%. Найчастіше цей варіант обирали жителі східних регіонів – 46,5%. 22% опитаних вважають, що пришвидшилося спустошення сіл, селищ та навіть деяких міст, 15% переконані, що ця реформа відкрила нові напрями впливу на місцеву владу, а 13,5% говорили про покращення якості послуг для громадян. Не визначилися з відповіддю 28% респондентів.

Знають про рішення Верховної Ради щодо укрупнення районів 76,5% респондентів, з них 29% знають про нові райони в областях, де проживають опитані, а 47,5% знають лише загальну інформацію. Кожен п'ятий опитаний (21%) не знає про таке рішення парламенту.

36% громадян ще не визначилися щодо підтримки ініціативи укрупнення районів і будуть дивитися, як це рішення втілюватиметься на практиці. 30% заявили про те, що вони не підтримають укрупнення районів, майже вдвічі менше тих респондентів, що підтримують таке рішення – 16,5%.

Завантажити
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну

"Культурна інфраструктура в умовах децентралізації"
Коротка інформація:

Аналітичний звіт підготовлений за результатами опитування "Стан сфери культури в об'єднаних громадах-партнерах програми DOBRE". Дослідження, шляхом анкетування 75 об'єднаних територіальних громад, проведено з метою вивчення стану сфери культури в об'єднаних громадах-партнерах програми DOBRE.

Основні результати:

Дослідження показало кількісні та якісні характеристики виконавчих органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями культури; розмір фінансування сфери культури в громадах; кількісні характеристики та географію об'єктів, які складають культурну інфраструктуру громад; готовність представників культури до навчання, пошуку нових напрямів та форм надання населенню культурно-мистецьких, інформаційних послуг у сфері дозвілля.

Завантажити
Тема 1. Я відчуваю зміни: реформуючи Україну

"Відкриття ринку сільськогосподарської землі: як змінилися суспільні настрої протягом 2019–2020 рр."
Коротка інформація:

Загальноукраїнське дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респонденти віком від 18 років методом інтерв'ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Порівняно з 2019 роком, підтримка купівлі-продажу землі впала, а кількість тих, хто виступає проти, – зросла.

Основні результати:

Станом на середину серпня громадська думка стосовно купівлі-продажу землі була розділена: з одного боку, 43% респондентів впевнені, що земля у принципі не може бути об'єктом купівлі-продажу. З іншого – 44% респондентів допускають купівлю-продаж, проте серед них немає одностайності щодо умов обігу землі: 19% респондентів вважають, що землю можна продавати тільки у тому разі, якщо покупці не будуть іноземними громадянами; 11% вважають, що ринок землі можна відкривати у разі, якщо є обмеження на величину площі землі, що продається одній людині чи фірмі; 9% вважають, що землю можна продавати, якщо буде закріплена мінімальна ціна; 4% респондентів впевнені, що продаж землі має відбуватися вільно і без обмежень. Не змогли визначитися з відповіддю 13% громадян.

Спостерігається певна тенденція: що старшим є респондент, то більш скептичною є його думка стосовно необхідності відкриття ринку землі. Наприклад: те, що земля не може бути об'єктом купівлі-продажу, обирали частіше респонденти, старші за 60 років – 57%. Серед молоді 18–29 років такої думки дотримуються лише 27% респондентів. Показово, що найбільше переконаних противників купівлі-продажу сільськогосподарської землі серед респондентів, які схильні голосувати за «Опозиційну платформу – за Життя» та «Батьківщину». Тоді як прихильники «Слуги народу» та «Європейської солідарності» переважно підтримують запровадження ринку землі за певних умов.

Варіант відкриття ринку землі, запропонований Верховною Радою, підтримують загалом 28% громадян, проти – 58%. Тут також простежуються вікові відмінності: якщо серед молоді «за» виступають 37%, то серед старшого населення – таких лише 21%.

Найбільшими прихильниками ініціативи введення ринку землі є жителі західних регіонів – 35%. «Проти» виступають частіше громадяни зі Східної України – 64%.

Більшість громадян (58%) вважають, що людина, яка має у власності земельну ділянку, повинна мати право продати її, якщо захоче. Проти виступають лише 22%. Важливо й те, що порівняно з червнем 2019 р., частка таких респондентів помітно зросла.

Майже половина (47%) респондентів заявила, що не має у власності жодної землі. Близько 20% мають оформлену присадибну ділянку, а кожен шостий громадянин має офіційно оформлений земельний пай разом із присадибною ділянкою (17%). Окремо земельний пай мають 11% опитаних. Ще близько 4% мають землю у власності, яка поки що не оформлена належним чином. Менше 1% не відповіли на це запитання.

Серед тих, хто має пай чи земельну ділянку, переважна більшість громадян вирощують на цій землі продукти для власної сім'ї – 63%, значно менше (29%) – здають офіційно, з усіма наявними документами, ділянку чи пай в оренду. Ще в 11% респондентів земля пустує.

Після зняття мораторію на продаж землі 58% опитаних із числа власників землі не збираються щось змінювати у зв'язку з цим. 17% збираються залишати землю в оренді того самого орендаря, що використовує її зараз. Лише 6% мають намір продати свою сільськогосподарську землю або її частину. Ще 5% мають намір докупити землі. Однозначно відповісти не змогли 10%.

У рамках серпневого опитування було протестовано твердження про позитивні та негативні наслідки відкриття ринку землі, які були отримані від громадян – учасників фокус-групових досліджень у січні 2020 року.

Отже, більшість респондентів – 69% – побоюються, що олігархи можуть скупити більшість сільськогосподарських земель. Крім того, 61% громадян поділяє думку, що землею торгувати не можна, адже це – «цінність українського народу», а 57% переконані, що людей примусять продавати свою землю за безцінь.

Більшість українців (54%) не вірить, що селяни-пенсіонери отримають справедливу винагороду за свою землю. Істотної підтримки не мали й тези, що ринок землі усуне тіньові схеми продажу землі (43% негативних відповідей) і створить справедливу ціну за оренду землі (45%).

Думка опитаних розділилася стосовно таких тверджень: продаж землі сприятиме економічному розвитку України (33% погодилися, 39% – не згодні); внаслідок продажу землі відбудеться прихід нових технологій та сформуються нові робочі місця (згодні з цим 39% громадян, 33% дали негативну відповідь).

Завантажити
Тема 3. Медіа мають значення

Щорічне опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 р.»
Коротка інформація:

В цьому дослідженні інтерньюз є слайди, котрі стосуються довіри до неправдивих новин про коронавірусну інфекцію, рівня обізнаності та розуміння реформ; рівня зацікавленості новинами різної тематики.

Основні результати:

У 2020 році рідше ніж у минулому респонденти зустрічали інформацію про реформу місцевого самоврядування та зміни у пенсійному забезпеченні, тоді як матеріали про земельну реформу висвітлювались частіше. Незважаючи на те, що публікації про медичну реформу були найбільш помітними серед матеріалів про державні перетворення, аудиторія найбільше відчуває брак інформації саме про зміни у сфері охорони здоров'я.

Молодь залишається найменше поінформованою про державні перетворення, тоді як аудиторія старшого віку частіше зустрічала матеріали про реформи в усіх сферах.

Мешканці Західного регіону більше поінформовані про реформу місцевого самоврядування. При цьому, незважаючи на більш високий, ніж в цілому по Україні показник поінформованості, мешканці Західного регіону не вважають, що матеріалів про реформу достатньо.

Населення Західного та Південного регіону більше за інших поінформовано про реформу системи охорони здоров'я, на Півночі рівень поінформованості нижчий. Мешканці Західного регіону найбільше відчувають брак інформації про зміни у сфері охорони здоров'я, тоді як мешканці Східного вважають, що наявної інформації достатньо.

В Західному регіоні найвищий рівень поінформованості про земельну реформу, в цьому регіоні місцеві ЗМІ більш активно публікують інформацію про перетворення в аграрному секторі. Значно менше про реформу зустрічали інформацію мешканці Сходу.

Неправдиві новини про коронавірусну інфекцію чули від 81% (біологічна зброя із лабораторій Китаю чи США) до 38% (про електронний концтабір) опитуваних. Більш за все довіряють інформації, що реальна кількість захворілих приховується, менш за все – що коронавірус виникає через впровадження технологій 5G інтернету.

Охорона здоров'я була на першому місці серед тем, які найбільше цікавили аудиторію у 2020 році.

Молодь проявляє менше інтересу до охорони здоров'я та політики, тоді як для старшої аудиторії ці теми є значно більш актуальними. Жінок цікавлять новини медицини, освіти та мистецтва, чоловіків – політики, економіки та спорту.

Завантажити
Тема 4. Російськомовний контент: з'єднати роз'єднане

"Індекс соціальної згуртованості і примирення (SCORE)"
Коротка інформація:

Індекс соціальної згуртованості і примирення (SCORE) — це розумний та багатосторонній аналітичний інструмент, розроблений для вимірювання різних складових соціальної згуртованості, а також здатності до життєстійкості та факторів вразливості в громадах по всьому світу з метою забезпечення акторів, залучених до розбудови миру та розвитку, повними та науковими даними. Щоб досягти цієї амбіційної цілі, SCORE досліджує два основні компоненти миру — примирення та соціальну згуртованість (обидва відображені у його англійській назві: Social COhesion and REconciliation), а також взаємозв'язки між ними у всій складності.

Основні результати:

Вебпортал надає можливість як читати публікації на основі згенерованого аналізу, так і самому будувати і формувати дані щодо різних тем.

Завантажити
"Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення"

Короткий опис:

Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. Звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного влітку 2020 року. Загалом: українці розчаровані в реформах, але готові підтримувати одне одного та свої громади.

Основні результати:

Попри невизначеність у втіленні реформ та дії влади, українці добре обізнані про громадський активізм та готові брати участь у житті своїх громад. Кожен третій українець (32,5%) стверджує, що регулярно або рідко відвідує збори у своїх громадах. Як і в попередніх опитуваннях, менша частка громадян заявляє, що вони беруть участь у діяльності громадських організацій (18,6%).

Стосовно обізнаності щодо громадських активностей, семеро з десяти українців (70,8%) знають про можливість участі у мирних зібраннях з конкретних питань. Переважній більшості українців (70,0%) також відомо про можливість повідомити місцевим органам влади про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном, в той час як про створення та участь у роботі будинкових, вуличних чи квартальних комітетів знають 66,4% опитаних. Громадяни менш за все обізнані щодо тих форм активізму, що вимагають певного досвіду та експертних знань, наприклад, участі в офіційному дорадчому органі при місцевих або державних органах влади (41,2%) або коментуванні законопроектів на державному та місцевому рівнях (41,2%).

Українці найбільш зацікавлені повідомляти про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном (23,7%). Крім того, вони виявили інтерес повідомляти про ці проблеми через інтернет (20,4%), брати участь у мирних зібраннях з певною метою (18,4%), а також створювати та долучатися до роботи будинкових, вуличних чи квартальних комітетів (18,4 %).

Головною причиною, що заважає брати більш активну участь у громадській діяльності, майже половина респондентів (45,1%) назвала нестачу часу або відсутність мотивації, тоді як 32,9% українців не вірять у те, що їх участь принесе зміни та вплине на ситуацію. В той же час, 17,6% респондентів вважають , що вирішенням проблем повинна займатися держава.

Найважливішими питаннями для себе та своїх родин українці вважають бідність (46,9%), доступ до медичного обслуговування (37,3%) та безробіття (33,4%).

У той же час, українці не очікують швидких реформ у країні. Більшість громадян (16,8%) очікують на результати реформ протягом чотирьох-п'яти років. Кожен шостий (15,6%) – за два-три роки. Приблизно така ж частка населення (14,3%) вважає, що наслідки реформ можна очікувати лише через десять або більше років.

Майже половина опитаних (46,7%) кажуть, що поки не відчули жодних наслідків реформ. Разом з цим, 15,8% українців відчули як негативні, так і позитивні наслідки. При цьому, негативний досвід був більш поширеним — приблизно кожен четвертий респондент (25,4%) мав негативний досвід, тоді як лише 1,8% українців відчули позитивні результати реформ.

Завантажити

Завантажити
"Шосте всеукраїнське муніципальне опитування"
Коротка інформація:

Всеукраїнське муніципальне опитування Міжнародного республіканського інституту проводиться вже шостий рік поспіль у 24 обласних центрах України. Масивний звіт, що охоплює 235 сторінок і є цілісним та комплексним інструментом для систематичного відслідковування ключових індикаторів розвитку міст, спостереження трендів, потенційних змін, дозволяє зробити всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг.

Основні результати:

Опитування покриває такі тематичні блоки:
  • оцінки якості обслуговування та послуг;
  • оцінки рівня можливостей у місті;
  • взаємодії з установами місцевого самоврядування;
  • оцінки діяльності державних та недержавних інституцій;
  • сфер муніципального розвитку;
  • електоральних симпатій та мотивів електорального вибору;
  • міграційних настроїв жителів міст;
  • ідентичності міст.
Завантажити
"Децентралізація. Комунікативна стратегія"

Юлія Єсмуханова, заступниця директора програми USAID DOBRE
В звіті зазначено, як проходить комунікація реформи, актуальні проблеми комунікації реформи на даний момент, комунікативні виклики, які очікування від реформи у населення, ставлення українців до реформи децентралізації. Також розглядаються цільові групи комунікативної стратегії, робота з пресою, викладені висновки аналізу цільових груп.

Завантажити
Дослідження "Від «воєн пам'яті» до спільного майбутнього: подолання поляризації в Україні"

Програма ARENA, автори Пітер Померанцев, Ен Епплбаум та ін.
Коротка інформація:

У межах цього проєкту проаналізовано, як незалежні ЗМІ, що працюють в інтересах суспільства, могли б створювати контент на історичну тематику, який міг би долати такі пропагандистські розбіжності, підтримувати конструктивніший історичний дискурс та заохочувати українців до загальнонаціонального діалогу. Результати проєкту можуть бути корисними також для представників публічної дипломатії та громадянського суспільства, освітян, а також для медіа, які поділяють наше прагнення послабити поляризацію в Україні й інших країнах і розбудовувати стійкі суспільства за допомогою широких, вільних суспільних дискусій, заснованих на фактах і доказах.

Детальніше про дослідження:

Ми живемо в епоху цифрової дезінформації, соціальних зламів і гіпертрофованої поляризації. Україна опинилась на передовій цієї глобальної кризи. Сприйняття та вподобання людей в Україні формуються у глибоко спотвореному медіасередовищі під впливом широкого спектру кампаній дезінформації, які фінансують і просувають Кремль, вітчизняні олігархи й інші групи. Зокрема, щоб поляризувати аудиторію, спровокувати ворожнечу та збурити невдоволення, вдаються до маніпуляцій історичними наративами.

Росія використовує історичну полеміку навколо Другої світової війни, а також триваючу ностальгію за Радянським Союзом, аби налаштувати одна проти одної різні суспільні групи в Україні, загострити етнічні й географічні розбіжності та підірвати довіру до проєвропейських реформ. Ці наративи підготували ґрунт для вторгнення Росії до Криму та сходу України у 2014 році. Таке використання історії як зброї не має нічого спільного з бажанням дослідити минуле та встановити істину, не кажучи вже про прагнення досягти примирення чи подолати травми. Метою цієї інструменталізації історії є цинічна експлуатація історичних наративів у військовій сфері та зовнішній «інформаційній війні», спрямованих на підрив української державності. Без сумніву, важливо розвінчувати історичні маніпуляції, але якщо це єдина стратегія, то існує ризик повторювати та посилювати порядок денний і рамки інтерпретації, нав'язані Кремлем.

У межах цього проєкту проаналізовано, як незалежні ЗМІ, що працюють в інтересах суспільства, могли б створювати контент на історичну тематику, який міг би долати такі пропагандистські розбіжності, підтримувати конструктивніший історичний дискурс та заохочувати українців до загальнонаціонального діалогу. Результати проєкту можуть бути корисними також для представників публічної дипломатії та громадянського суспільства, освітян, а також для медіа, які поділяють наше прагнення послабити поляризацію в Україні й інших країнах і розбудовувати стійкі суспільства за допомогою широких, вільних суспільних дискусій, заснованих на фактах і доказах.

Проєкт «Арени» розпочався з опитування та сегментного аналізу аудиторії, щоб з'ясувати політичні переконання українців, їхнє ставлення до історії, ідентичності та соціальних цінностей. Потім ми провели обговорення у фокус-групах, покликані виявити ті спільні проблеми, що об'єднують українців.

Використовуючи результати цього аналізу та поради видатних істориків, ми працювали з журналістами hromadske, незалежного українського видання, над створенням 16 відео. Насамкінець, ми дослідили реакцію різних поляризованих аудиторій на ці відео, вимірявши рівень онлайн-активності користувачів та провівши опитування думок, зосередивши основну увагу на рівнях довіри.

Завантажити